Львів — це місто, яке ніколи не набридає. Здається, що всі його вулиці давно знайомі, але варто лише відхилити старовинні двері чи заглянути в непримітний прохід — і перед очима відкривається абсолютно новий світ. Саме таку магію ми відчули під час нашої командної екскурсії «Двориками Львова».
Цього разу місто зустріло нас у темряві — саме в той час, коли не було світла, а вулиці супроводжував гул генераторів. Проте саме ця атмосфера надала нашій мандрівці особливого шарму: Львів став тихішим, спокійнішим, трошки загадковим. Немовби саме місто погодилося розповісти свої історії лише нам.
Зібравшись у теплих куртках, ми вирушили крізь приховані подвір’я та арки. Але справжньою окрасою вечора стали історії нашого гіда — легкі, захопливі, подекуди смішні, а подекуди й зовсім несподівані. Він розповідав про старі львівські кам’яниці, легенди їхніх мешканців, давні ремесла та таємниці, які зазвичай не почуєш на звичайній прогулянці містом.
Один із двориків, де ми зробили фото, виявився справжньою перлиною — з мозаїчною підлогою, декоративною ліпниною та великим дзеркалом, яке ніби зберігає спогади минулих століть.
Екскурсія подарувала нам не лише нові знання, а й тепле відчуття командної єдності. Спільні відкриття, особливо в такі нестандартні моменти, залишають яскравіші спогади. Це був вечір, коли Львів показав себе з нового, ще більш справжнього боку. І ми точно повернемося до його двориків знову — адже вони завжди мають ще кілька історій, які варто почути.